ЗавершилосьАнонімне

Практики вдячності військовим: черкаський досвід

Майже 12 років триває війна в Україні, з них 3 роки — російське повномасштабне вторгнення. Мільйони чоловіків і жінок стали на захист від російської агресії. Чи дякуємо ми, черкащани й черкащанки, військовим за служіння та внесок у збереження країни? Якщо так, то як саме? Віддаючи шану Збройним силам України, ми хочемо запитати про ваш досвід подяки воїнам.
Опитування триватиме до 6 січня 2026 року включно. Результати опублікуємо 15 січня.
Орієнтовний час заповнення анкети — до 2 хвилин.

Результати опитування

Із 9 грудня 2025 по 9 січня 2026 року ми досліджували думку та досвід черкасців про практики вдячності військовослужбовцям.
В опитуванні взяло участь 48 осіб із зареєстрованим чи фактичним місцем проживання у Черкаській територіальній громаді віком (72,92 % – жінки, 27,08% – чоловіки) від 19 до 67 років із різних мікрорайонів міста.

Така кількість голосів досі не дозволяє нам говорити про репрезентативність дослідження. Однак дає нам можливість розповісти про досвід жителів та жительок Черкас

До опитування долучилися як цивільні особи – 42,6%, так і військовослужбовці – 8,5%, члени родин військових – 38,3%, по 4,3% – члени сімей зниклих безвісти та загиблих захисників та 2,1% – ветеран чи ветеранка.

Розповідаючи про свій досвід подяки військовослужбовцям жестами або словами, 36,8% опитуваних відповіли ствердно, однак лише щодо знайомих військових, 31,6% дякували і знайомим, і незнайомим захисникам, стільки ж учасників опитування ніколи не дякували ані словами, ані жестами.

Відповідаючи на запитання про частоту подяки військовим словами або жестами 29,8% учасників онлайн-опитування обрали варіант “Рідко – раз на місяць або декілька місяців”, 23,4% – “Іноді – кілька разів на тиждень”, 21,3% – “Часто – приблизно раз на тиждень”, 14,9% ніколи не дякують захисникам ані жестами, ані словами, і лише 10,6% дякують дуже часто, майже щодня або кілька разів на тиждень.

41,3% учасників опитування дякують військовослужбовцям словами, 30,7% опитуваних дякують поглядом, посмішкою або схиляючи голову, 14,7% – жестом “Завдяки тобі”, приклавши праву руку до грудей, ще 4% – дякують в інший спосіб.

Розповідаючи про реакцію військових на слова чи жести подяки, 49,2% опитуваних відзначили скоріше позитивну, стриману подяку словами чи жестом, 21,5% – дуже позитивну реакцію (усмішкою, подякою у відповідь, короткою розмовою). 13,8% учасників дослідження не помітили особливої реакції від військовослужбовців, а 4,6% відзначили скоріше негативну – стриману реакцію військових з помітним сумом.

Серед факторів, які можуть зупинити опитуваних від подяки військовому чи військовій, 23,9% назвали незнання, як правильно це робити, 19,4% – не впевнені в доречності моменту, наприклад, коли людина зайнята, 11,9% – не знають досвіду конкретного військовослужбовця. 11,2% учасників опитування може стримати від подяки той факт, що вони не знайомі з військовим особисто, стільком же – заважає їхній емоційний стан, вони занадто хвилюються і розчулюються. Ще 9,7% опитуваних не знають, як правильно подякувати, 7,5% бояться негативної реакції військового та військової. А от 1,5% з-поміж тих, хто долучився до опитування, не відчувають вдячності, тому не хочуть бути нещирими

Останнє запитання опитування ми ставили саме чинним чи колишнім військовим – якою б вони самі хотіли б бачити подяку від українців. 13% опитуваних обрали варіант “Поглядом, посмішкою, схилянням голови”, 9,4% воліли б чути подяку словами, 3,8% – жестом “Завдяки тобі”, приклавши праву руку до грудей, а 1,9% опитаних з-поміж військових взагалі не мають бажання, аби їм дякували словами чи жестами.

Звісно, цих даних недостатньо, аби мати повну картину ситуації навіть по Черкасах. Разом з тим, ці результати — не фінальна крапка і не оцінка «добре» чи «погано», а радше маркер того, як черкасці бачать практики вдячності військовим у своєму місті в умовах війни. Щиро дякуємо всім, хто долучився до опитування: кожна відповідь допомагає краще зрозуміти, що вже працює, а що потребує змін і розвитку.
Втім, поки ми вивчаємо тенденцію, ви вже прямо зараз можете не стримувати себе і від щирого серця подякувати людині в однострої за захист, самопожертву і відданість країні.

ЗавершилосьАнонімне

Ефективність роботи міської влади Черкас: дослідження громадської думки

Чергові місцеві вибори, які мали б відбутися 26 жовтня 2025 року, не проводитимуться через воєнний стан в Україні. Тож виборці не зможуть надати оцінку діяльності міської влади, прийшовши на виборчі дільниці. Однак ми хочемо дізнатися, як жителі та жительки Черкас оцінюють ефективність діяльності міської влади Черкас як громади воєнного часу і за якими критеріями. Орієнтовний час заповнення анкети — до 5 хвилин.

Результати опитування

Із 23 жовтня по 13 листопада 2025 року ми досліджували громадську думку про ефективність черкаської міської влади у період війни.
В опитуванні взяло участь 132 особи із зареєстрованим чи фактичним місцем проживання у Черкаській територіальній громаді віком (64,4% – жінки, 35,6% – чоловіки) від 19 до 67 років із різних мікрорайонів міста.

Така кількість голосів досі не дозволяє нам говорити, що дослідження є репрезентативним. Але ми вже можемо розповісти вам, наскільки ефективною вважають ті, хто віддав свій голос в опитуванні, роботу чинної міської влади, особливо у воєнний період.

Єдність у виборі критеріїв для оцінки. Найголовніші для опитаних – відкритість і прозорість влади та підтримка сил оборони (95% і 93% відповідно). Дещо поступаються безпека і порядок – 73% та доброчесність з боку влади – 72%. Управління земельними ресурсами і забудову як вагомий критерій для оцінювання ефективності роботи міського керівництва сприймають 60% опитуваних. По 50% – за якість комунальних послуг та економічним розвитком, а інфраструктурі й благоустрою віддали голоси 45% опитуваних. Найменшу кількість голосів як показників ефективності в межах опитування зібрали соціальна політика – 30%, екологія в місті – 28%, охорона здоров’я та освіта – 27% та культура і спорт - 14%.

Розбираючи дієвість кожного із цих критеріїв, учасники допомогли підсвітити найвагоміші проблеми життєдіяльності нашого міста.

Так, оцінюючи безпеку та правопорядок (рівень злочинності, роботу поліції, якість роботи екстрених служб, громадську безпеку, стан і доступність укриттів, освітлення вулиць) в Черкасах, 43% опитаних назвали діяльність місцевої влади помірно ефективною, 30% – малоефективною. Водночас найнижчу оцінку – дуже неефективна – за цим критерієм поставило 30% опитуваних, а найвищу – цілком ефективна – 14%.

За рівнем відкритості та прозорості влади (залучення жителів до прийняття рішень, можливості контролювати їх виконання, відкритості доступу до публічної інформації, систематичного інформування про рішення та дії влади, регулярністю звітів, належного реагування на резонансні для громади питання) 64% тих, хто долучився до голосування, визнали дії черкаської влади дуже неефективними, 32% – помірно ефективними, 10% – цілком ефективними.

В питанні доброчесності (дотримання етичних норм, наявність чи відсутність корупційних скандалів) опитані черкасці в 68% вважають роботу міської влади дуже неефективною і лише 9% – цілком ефективною.

Економічний розвиток Черкаської територіальної громади, а саме сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій, створення нових робочих місць, розвиток міського експорту, 48% опитуваних назвали мало ефективним, 29% – дуже неефективним. При цьому 11% тих, хто долучився до опитування, вважають цей показник діяльності міської влади цілком ефективним, а 9% не змогли оцінити його.

Екологічний напрямок життєдіяльності міста (якість повітря, стан зелених зон, управління твердими побутовими відходами, рівень шуму та забруднення) учасники опитування оцінили як дуже неефективний (46%)та малоефективний (33%). Однак 8% опитуваних все ж вказують на цілковиту ефективність міської влади в цьому питанні.

Роботу міської влади Черкас в утриманні в належному стані інфраструктури і благоустрою міста (стану доріг, тротуарів, роботу громадського транспорту, озеленення міста, можливості паркуватися) назвали помірно ефективною 46% учасників опитування, достатньо ефективною – 34%, дуже неефективною – 15%.

Роботу черкаської влади в напрямку покращення стану культурних закладів і спортивної інфраструктури, організації культурних та спортивних подій як помірно ефективну оцінили 48% учасників опитування, достатньо ефективну – 24%, тоді як 23% вказали на її малу ефективність, дуже неефективна – 9%, стільки ж не змогли дати оцінку цьому критерію.

Роботу міської влади в галузі охорони здоров’я та освіти (сюди входить доступність медичних та освітніх послуг, стан і якість роботи лікарень, поліклінік, шкіл та дошкільних закладів) 46% опитаних назвали помірно ефективною, 14% – неефективною, 10% – цілком ефективною.

Підтримку сил оборони з боку місцевої влади дуже неефективною назвало 42% опитуваних, а малоефективною – 41%, при цьому 11% вважають діяльність владців у забезпеченні добровольчих формувань та підтримці військових частин цілком ефективною.

Підтримку вразливих верств населення, доступність соціальних послуг, об’єднані в категорію “Соціальна політика” помірно ефективною вважають 36% опитуваних, достатньо ефективною – 25%, дуже неефективною – 13%, а 15% не змогли оцінити ефективність влади за цим критерієм.

Чи не найбільшу одностайність учасники опитування показали, оцінюючи дії черкаської влади за критерієм “Управління земельними ресурсами і забудова”, що включає прозорість землевідведення, справедливість розподілу земельних ділянок, запобігання зловживанням при продажу або передачі земель, планування забудови, збереження історичних пам’яток, архітектурний облік міста: 87% опитаних назвали їх дуже неефективними, лише 5% – цілком ефективною, а 3% не змогли дати свою оцінку.

Ці дані — не підсумок і не вирок, а важливий сигнал про те, як жителі та жительки Черкас сприймають роботу своєї влади під час війни. Дякуємо кожному, хто знайшов час і бажання взяти участь у цьому дослідженні. Саме ваша небайдужість формує карту проблем і пріоритетів, які потребують уваги та рішень.

Ми й надалі будемо створювати умови для чесного, зручного та безпечного голосу громади, аби наступні опитування ставали дедалі більш представницькими й допомагали напрацьовувати ефективні міські рішення.

ЗавершилосьАнонімне

Кліматичні зміни очима жителів та жительок Черкас: дослідження громадської думки

У жовтні цього року українці з кожного куточка країни вперше зможуть долучитися до Українського кліматичного тижня - громадської ініціативи задля підвищення обізнаності українців та українок про кліматичну кризу та її наслідки.
Ми хочемо дізнатися, як жителі та жительки Черкас оцінюють вплив кліматичних змін на місто, його інфраструктуру, природу та повсякденне життя.

Результати опитування

Дякуємо всім, хто взяв участь у нашому першому опитуванні!
А це - 36 жителів та жительок Черкас віком від 14 до 64 років з різних мікрорайонів міста:

Така кількість голосів не дозволяє нам говорити, що дослідження є репрезентативним, водночас ми радо поділимося з вами баченням кліматичної кризи очима тих, хто проголосував (а це на 75% - жінки).

1. Наслідки кліматичних змін відчув кожен опитаний і опитана.
   Найпомітнішим для респондентів та респонденток стали аномальна спека, посухи та пожежі (34,7%), дещо менше, але також суттєво відчутними для них стали погіршення якості повітря (23,5%) та поява нових шкідників та хвороб рослин чи тварин (22,5%). Повені як помітний наслідок змін клімату назвали 12% опитаних, а екстремальне похолодання - 7%.
   

2. Найбільше, на думку тих, хто взяв участь у голосуванні, зміна клімату впливає на рослинний і тваринний світ та стан водойм (по 33,65% опитаних), 26, 9% вбачають в цих змінах небезпеку для здоров’я людини. Вплив на енергетику і на економіку та житлові будинки відчувається значно менше, а на транспорт - взагалі ні.
   

3. Задля того, аби життя в Черкасах стало комфортнішим, міська влада має, в першу чергу, інформувати про зміну клімату (так вважають 19,4% респондентів), вдатися до використання сонячної та вітрової енергії (18,4% опитаних) та облаштувати тіньові зони та прохолодні місця для відпочинку (17,5%). Дещо відстають від лідерів опитування варіанти висадки стійких до посухи рослин (15,5%), покращення енергоефективності будинків (14,6% опитаних) та покращення системи збору дощової води /каналізації (13,6%). 10,7% респондентів пропонують задля комфорту черкасців збільшити кількість парків, 9,7% - оновити громадський транспорт, 6,8% - розвивати велосипедну інфраструктуру.
   

4. Відповідаючи на запитання про екологічні звички, 25,5% опитаних зазначили, що сортують сміття, 23, 6% - економлять воду та електроенергію. Разом з тим, від пластику в користуванні відмовляються 13,6% респондентів, а від авто на користь громадського транспорту і велосипедів - 12,7%. Серед інших екологічних звичок 11,8% опитаних обрали для себе поширення інформації серед знайомих і друзів, 6,3% - догляд за тваринами і рослинами в місті, а 5,5% респондентів регулярно беруть участь в екопроєктах. Менше 1% учасників опитування ще не визначилися зі своїми екологічними звичками і не мають їх.
   

Цих даних, звісно, недостатньо, аби робити висновки та рекомендації громаді. Ми можемо тільки ще раз подякувати всім, хто взяв участь у голосуванні, за усвідомлення кліматичних змін, вболівання за стан людей, тварин та рослин і - екологічні звички, які багато хто з вас вже практикує!

Зважаючи на запит учасників та учасниць опитування на додаткову інформацію про зміни клімату, ділимося з вами підбіркою рекомендацій фахівців про те, що можуть робити українські громади, аби адаптуватися до кліматичних змін:

1. Методичні рекомендації з розробки дорожньої карти адаптації до зміни клімату для громади Посилання
2. Каталог природоорієнтованих рішень для громад Посилання

Ми працюємо далі над тим, аби ще більше жителів та жительок міста могли легко проголосувати по важливим питанням і наші опитування були репрезентативними.